Олександр Федієнко

Олександр Федієнко: «Нами будуть керувати машини»

Велике інтерв’ю з Олександром Федієнко — заступником голови комітету ВР з питань цифрової трансформації.

Народний обранець розповів Анатолію Фроленкову о майбутньому цифрових трансформацій України.

Олександр Федієнко — народний депутат ВРУ дев’ятого скликання, заступник голови комітету з питань цифрової трансформації. Під час екскурсії по комітету, пан Олександр розповів над чим зараз працюють його люди та поміркував о долі України в майбутньому. Також депутат продемонстрував свій кабінет та порожній сейф. Розмова була досить відверта о проблемах роботи у Верховній Раді, доходах та офіційній зарплатні, і головне о майбутньому у галузях телекома, IT та медіа.

Далі, повний текст інтерв’ю.

Друзі, мої вітання. Ми у Верховній Раді, в комітеті з питань Цифрової трансформації. І нас гостинно зустрічає заступник голови комітету. Ця людина за перший місяць своєї каденції отримала безліч статусів. Від месії, що спасе телеком і галузь, до гауляйтера цифрового концтабору.

І Іудою. Мене ще назвали Іудою.

Власно. Ми в гостях у пана Олександра Федієнко. Олександр, чим зараз живе комітет, що відбувається, чого чекати ринку?

Зараз працюємо над важливими законопроектами. Один з головних — це законопроект про електронні комунікації.

О, славнозвісний закон про електронні комунікації. Я, як певна частина нашої галузі, його не читав, но засуджую. Можеш пояснити, що він дає ринку і в чому його різниця між…

Зараз ми будуємо один базовий документ, в якому намагаємося врахувати всі відповідні, в першу чергу європейські думки і інновації, а по друге, головне це те, що все європейське повинно вкладатися в національний інтерес і в подальшому бути якось відповідно. Розумієш, Європа такі законопроекти робила багато ітерацій. Я теж розумію, що всі ми хочемо гиперлуп. Але це не відбудеться. Тому зараз ми робимо першу спробу ітерації, щоб приблизитись до європейського законодавства.

Перший варіант законопроекту наробив багато хайпу в мережі, наскільки мені відомо в першому читанні його ж не прийняли?

Взагалі не було ще першого читання. Ми його ще навіть не вносили до сесійної зали. На рахунок тролінгу в мережі, ну це ж нормально. Будь які інновації будуть сприйматися суспільством як негативно, так і позитивно.

Можемо запитати, до речі, голову правління Інтернет-асоціації України Анатолія П’ятникова. Можливо у нього є якась думка.

Вітання. Поясни, будь ласка, в чому суть цього закону? Наразі кажуть, що ми просто як барани переписуємо європейські закони, «натягуючи» їх на наші реалії.

Справа у тому, що ми переписуємо не європейські закони, а європейські директиви. Вони вказують на мету та цінності, якими усі повинні керуватись, щоб досягти гарних результатів і розвивати свої телекомунікаційні ринки.

І у нас люди по різному їх читають. І є різні підходи, щодо їх імплементації. Від Європи ми відрізняємося тим, що в них трохи інший ринок. Там менша кількість провайдерів та великий поріг вступу до ринку. Тому зараз в Європі трохи інші проблеми.

Анатолій П’ятников фахово пояснює різницю між європейськими та українським ринком телекому

Як буде виглядати цей поріг входа? Тобто кожен оператор повинен буде внести декілька мільйонів залогу?

Дивись. Ми маємо приблизно 2000 операторів. У реєстрі їх 7000, но ми розуміємо, що насправді це 1500-2000. В Європі, наприклад у Великобританії їх максимум 50. Раніше у нас не було порога доступу. Тому є дуже велика кількість маленьких підприємців, які вважають, що не заборонено…

Під порогом я маю на увазі ліцензії, користування каналами зв’язку. У Європі, наприклад, ти не зможеш прийти як фізична особа, побудувати домашню мережу на один чи два дома та підключитися…

Тобто, після прийняття закону буде будуватися велика стіна, від дрібних операторів?

Така стіна була у них. Ми намагаємося зруйнувати цю стіну і якимось чином стимулювати малий і середній бізнес, щоб він міг прийти і почати надавати послуги.

Тетяна Попова, цікава Ваша думка як голови телекомунікаційної палати України з приводу законопроектів, що розробляються.

На сьогоднішній день є міжнародні зобов’язання України у вигляді договору про Асоціацію з Євросоюзом, за яким, в одному з додатків, чітко прописано, які норми і директиви ЄС ми повинні імплементувати в своє законодавство. Тому, якщо ми хочемо єдиний цифровий ринок…

З Європою?

Так, з Європою. І наше регулювання і наше законодавство з якихось ключових моментів має повністю відповідати тим нормам, які є в Євросоюзі.

Тетяна Попова заспокоює громадськість, що нічого не зміниться в гірший бік

Я правильно розумію, якщо по максимуму спростити для широкої аудиторії, що у нас, по-перше, виросте поріг вступу для дрібних операторів за рахунок регуляції?

Давайте не будемо. Яка регуляція, які дрібні оператори? Нічого не виростає. Практично, все що було необхідно до цього, наприклад реєстр в якому потрібно було зареєструватися. Він є і він залишиться.

Ліцензування буде?

Ліцензування даної діяльності давно скасували. Ліцензування буде тільки для фізично обмеженого радіочастотного ресурсу.

Або податки, чи щось ще?

Закон до податків ніякого відношення не має. Це будь-ласка в податковий кодекс. І ось в податковому кодексі цього року намагалися, в черговій раз, підняти ставки за використання РЧР. Зараз ми готуємо черговий, новий варіант. Абсолютно новий текст закону, який об’єднає в собі закон про телекомунікації, закон про РЧР, але вже з тими нормами, які є в директивах ЄС.

Що зміниться для середнього та малого бізнесу?

Нічого не зміниться.

Ми просто, грубо кажучи, увійдемо в якийсь єдиний простір з Європою в сфері телекомунікацій?

Ну операторам доведеться подати до реєстру документи. Але їм і так доведеться ще раз подати документи. Тому, що внесли поправки в закон про телекомунікації. В якому передбачили заявний характер реєстрації.

Друзі, нічого не зміниться.
Всі ці міфи, які пишуть про цифровий табір якийсь, про смерть середньому і малому бізнесу, цього не буде?

Ні. Цього не буде. Цим законом — ні (сміється — ред.).

Цим законом — ні. Тетяна, дякую!
Йдемо далі. Олександр покажи, будь ласка, свій кабінет. О, бачу сейф!

Так, сейф. До речі, грошей нема, можете подивитись.

порожній сейф
порожній сейф

Звичайно подивимося. Адже нам цікаво, тому що будемо говорити про гроші.

Я сейфом, до речі, не користуюся, тому що немає, в принципі, чого залишити. У мене з собою ноутбук і на столі всі папери з якими я працюю.

Ноутбук в тебе який?
HP — зрозуміло. На ньому бачу американську наклейку National Security Agency.

З наклейкою це безпосередньо мій ноутбук. Депутату надається тільки один комп’ютер, який видає апарат Верховної Ради. Зараз він у мого помічника

До речі можу сказати. Багато з тих хто заходить питає, що це за стоси паперу у мене. Це я взяв собі за правило, що всі паперові документи, які я отримую в сесійній залі, приносити до кабінету. І ось за два місяці стільки отримав паперів. Сподіваюсь, що ті інновації законодавчі, які ми вже запровадили для відміни паперового документообігу, будуть працювати. Щоб, по-перше, не марнувати природу, а по-друге, з електронними документами простіше працювати ніж з паперовими. Бо робоче місце депутата в сесійній залі воно практично відсутнє. Якщо ти хочеш просто руки покласти, або щось записати, то це потрібно сусіда просити, щоб він якось пересунувся. Ноутбук туди не поміститься.

Це тому ти почав ходити у спортзал, питаю з усмішкою?

Без спорту працювати в Верховній Раді неможливо, зразу кажу. Тому що витримувати цей ритм без фізичної підготовки практично неможливо.

В чому проявляється цей ритм?

Якщо у нас сесійний тиждень, то фізично висидіти в сесійній залі практично неможливо. Вона не придатна до того, щоб людина могла там сидіти. Тобто, це місце, які всі бачать з екранів телевізору, воно фізично не придатне до сидіння. От ти тут сидиш, тобі зручно. Там я можу посидіти десь годинку. Потім пріє все, де може пріти.

Бліц питання. Ми говоримо досить відверто про такі речі, як політика, релігія та гроші.

Грошові питання

Почну з улюбленого питання про гроші. Який в тебе місячний дохід?

Я можу сказати тільки про офіційну мою зарплату. Вона, наскільки пам’ятаю, — 32 000 гривень.

Це до, чи вже після податків?

Це мені зараховують на картку. Давайте, якщо буде цікаво відкриємо додаток (дістає телефон — ред.).

Поки ти відкриваєш додаток, уточнюю, що я спитав не про зарплату, а про дохід.

В мене не може бути іншого доходу. І немає. Це принципова позиція.

Я тебе знаю, як колишнього бізнесмена. Що стало з бізнесом? Переписав на кота, чи твоя мама також любе швидкість?

Дивиться. Я з бізнесу пішов вже давно. Ще коли очолював Інтернет-асоціацію України. Я громадський діяч і працював на громадських засадах. В бізнесі є люди, які керували і керують підприємством. Я їм довіряю. В мене немає з ними ніяких проблем з точку зору керування бізнесом. Вони працюють, ну і працюють собі.

Тобі виплачують дивіденди?

Ні, нічого я не отримую. Всі гроші, які вони заробляють, вони йдуть в розвиток підприємства.
Ось ви бачите (показує телефон — ред.), зарплата в Верховній Раді — 31855 гривень 46 копійок.

Ок. Тобто твоя зарплата 32 000 гривень. А бізнес нічого тобі не приносить. Все, що приносить, ти вкладаєш назад.

Операційним бізнесом я не займаюсь. Це принципово.

Але ти залишився володіти бізнесом?

Так, це не заборонено. Але я все своє майно з точку зору керування передав юридичній особі, яка і займається керуванням моїми активами.

Тобто, переписав на кота?

Ні, кіт це ж не юридична особа (сміється).

Пам’ятаєш дохід від свого бізнесу?

Ні, я вже давно відійшов, тому дохід вже не пам’ятаю.

Добре. Переформулюю питання. Свій перший мільйон доларів ти вже заробив?

Ні, мільйон доларів я не заробив.

Добре, тобто 32 000 гривень, це дохід пана Олександра.

Політичне позиціювання

Друге питання. Політика. Хто ти, лібертаріанець, соціаліст, технократ, чи гауляйтер цифрового…

Я технократ. Я вважаю, що все одно нами будуть керувати машини. Але перед тим, як машини почнуть керувати нами, ми повинні побудувати такі умови, щоб контролювали ці машини, які керують нами.

Закони Айзека Азимова?

Якось так.

Закон про контроль машин. Це може бути прийнято в твою каденцію?

Я по-перше не можу сказати скільки буде та каденція, чуткі ж різні. Хоча скажу, що не бачу жодних натяків, що Президент нас хоче розпустити. Тому що на мій погляд, зараз Верховна Рада працює, незважаючи на всі ті інформаційні колізії, які існують, — дуже конструктивно. Ви ж бачите ті ж бюджетні питання, питання реформ. Як все це відбувається з точку зору голосування.

Турборежим?

Ні, мені не подобається вже цей термін. Турборежим був, так, ніхто цього не відкидає. Але я можу сказати, що ті з депутатів, які хотіли читати документи, то їм був наданий на це термін. Щоб вони їх читали. Ті хто хотів читати — читали.

Ти ж технократ. Чому не залучити штучний інтелект?

Розумієш, коли на все це дивишся зовні, думаєш я зараз прийду, все запущу, все запрацює і буде круто. А коли ти приходиш всередину і бачиш цю систему з середини, ти розумієш, що з точки зору…

Стоп, якщо не помиляюсь, ще хтось з флешкою стояв, років 5 назад на трибуні Верховної Ради і запевнив, що вже пройшла повна діджиталізация.

Немає там навіть куди всунуть флешку, немає де підзарядити мобільний телефон. До речі, під куполом існує одна в стіні розетка до якої можна під’єднати продовжувач, щоб увімкнути зарядні пристрої. На робочих місцях депутатів не існує жодного зарядного пристрою, USB або чогось іншого.

І коли ти кажеш про діджиталізацію, розумієш, це дуже системне питання. Не просто сказати, оп-па і завтра діджиталізація, а потрібно дуже багато зробити. Безпека потрібна в зберіганні цієї інформації і її обробці? Потрібна. Якісь логістичні електронні процедури потрібні? Потрібні. Ми над цим працюємо.

Добре, ви над цим працюєте. Ми ще поговоримо про KPI вашої праці.

Питання релігійної визначенності

І третє питання бліцу на рахунок релігії. В що ти віриш?

Я вірю в свої сили. Тобто я не кажу, що я повний атеїст, звісно. Я тримаюсь таких розумних міркувань, щодо християнської релігії. Але я вірю, в першу чергу, в свої сили і самокритично, до речі, до себе відношусь. Тому що вважаю, якщо людина не буде самокритично відноситись до себе, вірити в себе і вірити в те, чим вона займається, то скоріш за все, вона нічого не досягне в цьому житті. Відстоювати свою точку зору, як парламентаря у Верховній Раді, переконати на фракції своїх колег, це знаєш повинно бути таке, майже не тільки натхнення…

Коли ти активно пішов у громадську діяльність, у чому була мотивація? Це гроші, це самореалізація?

Хотілось зробити якийсь внесок. Я бачив як відбувається тиск на бізнес, як бізнес захищається. І я розумів, що потрібно йти і змінювати. Тоді, я на жаль не міг йти одразу в політику. Я думав, що піду в громадський сектор, зможу, завдяки громадському сектору змінити парадигму відношення держави до бізнесу.

Це мотив безпеки, захисту, визнання?

Це побудова екосистеми для комфортного розвитку бізнесу, економіки, залучення інвесторів і все, що з цим пов’язано.

Тобто, ти хочеш змінити, умовно, законодавство, щоб потім на ньому заробити?

Ще коли я був в громадському секторі то зрозумів, що на жаль, державницька машина не завжди прислухається до того, що каже громадський сектор. Ти стукаєшся в двері, а вони закриті. То я для себе вирішив, що піду в політику. Це було важке для мене рішення. І відкрию ці двері зсередини, щоб все ж таки почули те, що є.

Разрушить этот храм?

Ні, вже були у нас з гранатометом, я пам’ятаю (сміється). Нічого руйнувати не потрібно. Але коли я був у громадському секторі то займався, дійсно, захистом того сегменту, яким я опікуюся. Зараз більше. Це вже не є сегмент малого, середнього чи великого бізнесу. Це — взагалі уся галузь.

Питання мотивації. Хочу достукатись до тебе. В чому мотивація? Це допомога людям, це…

Історичний вклад в розвиток галузі.

Ти хочеш увійти в історію, щоб в підручниках діти читали про тебе?

Я думаю, що в підручниках діти точно не будуть читати про цифрову трансформацію і що був такий депутат, який щось зробив. Тому, щодо розуміння нашої галузі — це не такий (великий — ред.) відсоток людей. Ми ж не глобально щось змінюємо.

Ти казав, що машини будуть керувати людьми.

Так, але ж це футурологія. Машини будуть керувати людьми. І скоріш за все, не знаю, може через 100 років, це будуть ті депутати або вже не депутати, які все ж таки прийдуть до цього і будуть впроваджувати ці механізми, коли вже машини керують людьми. Але вони будуть пам’ятати про того депутата, який заклав…

Основи?

…законодавчі ініціативи.

Через 5 років, Олександр Федієнко, хто він, ти вже ввійдеш в історію?

З одного боку я дійсно хочу щось зробити для цієї країни, а з іншого у мене немає мотивації бути в підручниках історії.

Ми говоримо про філософські темі, де без 100 грам не розібратись. До речі, в тебе є бар у кабінеті?

Бару немає. Але свого часу мені угорці подарували пляшечку таку і там такий лікарський напій 40 градусів. Чесно кажучи, коли вже нежить добиває, то можу собі в каву дозволити трошки.

І якщо ми говоримо про майбутнє, хочу знати твою думку не як громадського діяча і не як політика та законодавця, хочу дізнатись твою думку як бізнесмена.

Я ж не бізнесмен. Ти не можеш дізнатись мою думку як бізнесмена, тому що, на жаль, я бізнесом вже не займався, коли був на громадській посаді. Мене не цікавили процеси бізнесу, як такого.

Давай переформулюю. Які рекомендації ти би дав для звичайного бізнесмена в нашій галузі? На який сегмент ринку ти звернув би увагу. Можливо настав той час, коли варто продати свій телекомунікаційний бізнес, бо в нього немає перспектив?

Казав це на конференції, кажу ще зараз. Все одно буде відбуватися процес глобалізації. Які б не розроблялись механізми законодавчі, але процес глобалізації буде відбуватися, ринки будуть відкриватися. До нас будуть приходити величезні гравці, які хочуть працювати на цьому ринку. В першу чергу, це гроші для країни, це зростання економіки. Я дуже поважно ставлюсь до всіх учасників ринку, але при цьому розумію для себе, що хочу опікуватися країною и зростанням цієї країни.

Коли чекати великі гроші в телеком? Vodafone це дзвіночок, якщо відбудеться угода?

Я не знаю, що відбувається у Vodafone, бо не є їх представником, як і представником інших компаній.
Великі гроші інвестиційні можуть прийти лише тоді, коли буде чітке, прозоре законодавство. На жаль, ми зараз маємо законодавство, яке застаріле. Тому багато гравців просто не хочуть йти в країну. Вони кажуть, друзі, ми готові прийти, але давайте щоб ви прийняли законодавство, яке відповідає європейським директивам, і тоді ми готові вкладати гроші, бо нам будуть зрозумілі правила гри.

Що це за інвестори? Є якісь імена, назви, явки, паролі?

Ти хочеш одразу і все зразу. Це взагалі, в цілому.

Я просто хочу їсти, тому можливо розмова йде про гроші (усміхаюсь).

Я можу вас пригостити, але за ваші кошти.

Добре. Знову ж таки. Якщо, взагалі, дивитись через позицію бізнесмена. В які сегменти до того, як нами почнуть керувати машини, варто вкладати бізнесу, який ринок буде розвиватися?

Я вважаю, що будуть розвиватися інноваційні ринки. Так склалося, що промисловості в нашій країні немає, хоча я є прихильником розбудови саме промислового сектору. Але на жаль, не відбувається такого. Нас усі порівнюють з сировинною країною, і я хочу, щоб ті інноваційні моделі, які розвиваються в цій країні і залишались в цій країні. І нас не купували з точки зору сировини, а щоб ми, як інноваційна країна, такий хаб інноваційний, приходили зі своїми інноваціями в інші країни і заробляли на цьому для нашої економіки гроші.

Давай повернемося до галузевого закону над яким ви зараз працюєте.

Якщо ми кажемо про закон галузевий, то попередній закон прийнятий десь років 20 тому. Тобто він приймається не на рік, не на два, три, чи п’ять. Він приймається, умовно кажучи, на 10-15 років і він повинен бути перспективним на протязі цих 10-15 років.

Поясни мені, знову таки, на пальцях. Це якісь європейські ініціативи, котрі натягують на наше законодавство?

У нас є зобов’язання. Україна прийняла напрямок інтеграції в Європу. Ми підписали угоду про євроасоціацію. В цій угоді є відповідні обов’язки, які покладені на Україну. Ми повинні розробити і імплементувати своє законодавство до європейського. Ми ж до них рухаємося, не вони до нас.

Чого це стосується, які ініціативи?

Ринків.

Що саме, які ініціативи?

Всі обмежені ресурси, звісно залишаються ліцензованими. Це радіочастотний ресурс України, телефоні номери. У всьому світі так. А все що стосується Інтернету, це буде реєстраційна форма. І ті хто хочуть займатися інтернетом реєструються і займаються далі.

Скільки мобільні оператори заплатили за ліцензії 3G і 4G? Там мільярди. Якщо буде технейтральність, то держава ж недоотримає надходжень до бюджету?

Чому, ми ж кажемо, що смуги частот вже видані. Я не вірю в розбудову 3G, чесно кажучи. Я вірю в розбудову 4G. Тому що зараз ми починаємо казати про розбудову 5G, то технічно неможливо перейти з 3G в 5G. Ці технічні інтерфейси не сумісні між собою. Можливо лише з 4G перейти в 5G. І тому я впевнений, що оператори будуть драйвити 4G в подальшому. Для того щоб через рік, два, три, отримавши технейтральність, можливо докупивши смугу радіочастот починати десь точково будувати 5G. 5G, в першу чергу, це не широкосмуговий доступ. Не треба плутати ці терміни. Кажуть, що 5G це інтернет, а я кажу, що це більш таки питання IoT і майбутня цифрова інфраструктура для smart city.

Я тебе зрозумів. Твій комітет також займається питаннями smart city.

Так.

Якщо ми говоримо про IoT і про зв’язок. Це буде NB-IoT, це буде LoRa, чи щось трете?

Це може бути фахова думка, не як депутата, а виключно як фахівця. Потрібно спочатку побудувати ринок. Ринок попиту. Якщо не буде ринку, попиту — ні NB-IoT не запрацює, ні LoRa, ні інші. Вірніше так. Вони будуть працювати, але це не буде бізнесово цікаві інвесторам. Нам потрібен ринок. Ринку зараз немає. Про це казали і зараз можу сказати, що я його не бачу.

Як депутат можу сказати, що змінивши законодавство, хоча б в частині цифрових комунікацій, я сподіваюсь, що самі оператори, будуть мати більш широкий діапазон з точки зору використання цього закону. Вони будуть більш широко дивитися на якісь прикладні моменти, де вони можуть застосувати нову технологію. Наприклад NB-IoT. Зараз він не може просто так взяти і застосувати.

Немає попиту?

І попиту немає. І на законодавчому рівні це не зовсім регульовано. А так у нього з’явиться хоча б механізм застосування, і він буде стимульований формувати цей попит, або шукати цей попит.

Взагалі, ми опікуємося питаннями, пов’язаними з електронними комунікаціями, з радіочастотним ресурсом, кібер-безпекою, smart city, роботою електронних реєстрів. Тобто все, що пов’язано як з прикладними речами, такими як цифрова інфраструктура, так із сервісними цифровими речами.

Відбувається впровадження цих речей. Але спочатку нам потрібно побудувати відповідну цифрову інфраструктуру. Якщо ми не будемо мати розвинену, розгалужену цифрову інфраструктуру, ми не будемо мати модель цифрової обізнаності населення, то побудувати цифрову країну з точки зору попиту на цифрові послуги буде вкрай важко.

Дивлюся на твій розклад…

Це, до речі, не весь розклад. Це розклад, який пов’язаний з публічною діяльністю. Тут немає робочих груп, немає моїх зустрічей по фракціях, тут немає інших зустрічей, пов’язаних з політикою.

Власне питання, яке хотів задати по суті. Ініціатива Cloud First, її суть у тому що пріоритет буде відданий національним дата центрам та хмарним сервісам, чи в чомусь іншому?

Концепція не в тому, що пріоритет буде віддано національним дата центрам. Скоріш за все, мова йде про те, що вся та інформація, яка стосується обмеженого доступу або персональних даних громадян повинна зберігатися на території цієї країни.

Концепція smart city над якою також працює ваш комітет. Що ті вкладаєш в це поняття? Чи чекає нас єдина платформа по управлінню усіма містами країни?

Це стратегія. Це стратегія зі smart city. Це навіть не законодавчі ініціативи. Тобто, звісно, що ми прийдемо до єдиної платформі в подальшому. Але законодавство для цього, на мій погляд, взагалі не потрібно. Чим менше ми будемо втручатися з точки зору регулювання цих питань, тим більше і скоріше ми отримуємо більш інноваційні, розумні міста.

Ми ж повинні розуміти, в першу чергу, хто зацікавлений в розумних містах. Самі мешканці цього міста. Тобто вони формують попит на ті сервіси, які вони хочуть отримати для себе. Будь то безпечне місто, — це камери спостереження, будь то метерінг, — це лічильники. І тоді прийдуть точно ті, хто хоче побудувати і вкласти кошти саме в це місто.

Пішли вийдемо, подивимося, що там в нашому місті коїться і спробуємо зробити резюме.

Деякі підсумки

Почнемо з тебе. Прийшов з кар’єри військового, бізнес, громадський діяч, зараз народний депутат. Після каденції хто ти?

Людина (посміхається — ред.).

Просто людина чи людина, яка увійшла, все ж таки, в підручники?

Ні. Ми ж про це казали. Ти знову запитуєш, чи хочу я увійти в підручники. Я не хворію зірковою хворобою. Багато хто з галузі мене вже знає. І всі знають наскільки я люблю працювати. Мені це подобається. Мені в кайф, коли ти працюєш і бачиш результат. Результат може бути не тільки в вигляді грошей, звання. А результат може бути, можливо це пафосно звучить, у вигляді тих змін, які навколо тебе відбуваються. І ти розумієш, що це зробив ти.

Ми зробили умови, коли зараз об оператора не будуть витирати ноги

Тобто зміна в галузі, яку відчує і побачить бізнес. Як ти змінюєш галузь?

Ми це робимо з бізнесом. Присутні представники всіх асоціацій.

В комітеті ти відповідаєш за smart city, за електронні телекомунікації…

В комітеті я відповідаю за всі питання, які пов’язані з цифровою інфраструктурою. Це наземні, радіо…

Повітря, під землею…

…мережі, тобто законодавчі ініціативи. І ще кібербезпека.

Кібербезпека окремо і окремо smart city. Тобто 3 ключових місії. З того, що ти досяг на сьогодні — це ліцензування ?

Ні, дивись. Ми поки не досягли в цьому питанні нічого. Ми відмінили ліцензування деяких видів господарської діяльності. Тобто ми спростили роботу бізнесу, це по-перше.

Що ще?

Ми внесли зміни, я сподіваюсь що ми їх доголосуємо до закону про доступ. Тобто ми зробили умови, коли тепер об оператора не будуть витирати ноги. А все ж таки, він уже буде працювати з інфраструктурними володільцями так, щоб до нього відносились з повагою.

Але при умові, що оператори пам’ятатимуть, що вони на цій інфраструктурі гості.

І зараз розробляється питання, яке ти бачив — робоча група з електронних комунікацій.

Я правильно розумію на рахунок закону про електронні комунікації, поспілкувавшись з вашими колегами, що в робочій групі відбувається імплементація європейських норм, їх адаптація до українського законодавства після яких нічого не зміниться (посміхається)?

Ні, я не знаю хто тобі так сказав. Ми з тобою це проговорили. Ще раз тобі кажу. Ми вводимо 2 основних критерії. По перше, ми імплементуємося в європейське законодавство. Коли ми йдемо в Європу, а у них своє законодавство, у нас своє, то як нам йти в Європу?

По друге, ми закладаємо в законі інноваційні механізми з точки зору використання радіочастотного ресурсу і не тільки.

Оце, на мій погляд, головні теми. Да, казали представники робочої групи, що будуть закладені великі штрафи. Ну, вибачте. Я вважаю, що так повинно і бути. Якщо ти порушуєш правила гри, то повинен сплатити штраф. В Європі дуже великі штрафи. Ти казав про поріг входу на ринок. Що таке штраф 510, чи 1700 гривень.

Враховуючи наші ARPU — 5 мобільні, та 10 у фікси…

Тому, колеги, штрафи будуть великі. Не порушуйте і не буде штрафів.

Тепер гроші. Особиста твоя зарплата 32000, бізнесом ти володієш і не знаєш скільки він тобі генерує доходу, але всі фінансові питання в тебе…

Я поставив керманичу бізнесу саме примітивне завдання. І завдання це, по перше, утримати бізнес, а по друге, зробити його ще більшим, якщо це можливо зробити. Якщо вони не будуть виконувати…

В декларації можна знайти інформацію скільки приносив тобі цей бізнес?

Там якійсь мої патенти, торгові марки, заощадження. Там це є.

Перший мільйон доларів ти ще не заробив. Чи можна казати, що ти до нього не йдеш?

Дивись, я така людина, що не дуже байдужий до грошей, але з точки фінансових очікувань, які в мене є, мене поки все влаштовує. У мене є якась фінансова підтримка. Вона, до речі, задекларована в декларації. Я можу користуватися не тільки заробітною платнею, але і фінансовою підтримкою, яка у мене є в декларації. Я впевнений, що враховуючи не дуже великий для себе…

Тебе влаштовують ці гроші. Зрозуміло. Гроші, це не твій мотив. Не зрозуміло для мене, але добре. Відповідь приймається. Ти займаєшся політикою і це вже зовсім інша справа.

У мене в житті були великі гроші, до речі. Це було в 90-х роках.

Перший мільйон був?

Ну тоді ще мільйона доларів не було. Але якщо казати з точки зору активів в гривні, то звісно мільйонер.

В гривні — мільйонер, добре.
Задам питання, яке обіцяв нашим колегам. Я його дослівно процитую: “Палыч, чего ты перекрасился и топишь за то, чтобы потопить средний и малый бизнес?”

Мені відповідати російською?

Як зручніше.

По перше, я в нікого не фарбувався. Я ще раз кажу всім, що я достатньо самодостатня людина. І за буйки не запливаю.

Що стосується кого я топлю. Я нікого не топлю. Я формую сучасне законодавство. Якщо середній або малий бізнес не хоче в подальшому приймати правила цієї гри, то він не повинен стримувати інших гравців на цьому ринку, які можуть розвивати не тільки свій бізнес, а ще й економіку в цілому.

Чи правильно я тебе зрозумів зі усього нашого спілкування, що раніше ти відстоював інтереси тільки середнього і малого бізнесу, а зараз ти відстоюєш інтереси всієї галузі. І великого бізнесу, і малого, і середнього?

Зараз я відстоюю інтереси, в першу чергу країни, з точки зору її розвитку.

Питання, яке я задав тобі на конференції і на яке, мені здалося ти не відповів. Твій KPI в Верховній Раді?

Я відповів тобі на це питання сказав, що хочу стати президентом.

Ти хочеш стати президентом, це твій KPI?

Це жарт звісно. Дивись, KPI це ж бізнесове питання, хоча ми застосовуємо його в роботі зараз — наскільки ми корисно працюємо з точки зору ефективності своєї праці. KPI дуже простий. Знову буду казати ті ж самими речами, вибач.

Все ж таки?

Хочу мати сучасне законодавство. Можливо через 5 років, якщо я не продовжу свій шлях в політиці, а захочу повернутися в бізнес, то я хоч прийду в зрозуміле для себе і перспективне законодавство.

Можу відверте відповісти тобі зараз. Чи повернусь я через 5 років в бізнес при тому законодавстві, яке зараз існує? Ні, не повернусь.

Просто, щоб тобі комфортно було в бізнесі?

Не мені комфортно. Все ж таки, щоб перспективно було працювати.

Ось будинок Верховної Ради. Що за історія про гранатомет, якісь гранати?

Ну хотіли щось підірвати. Але це ж було в попередній каденції. І слава Богу у цій каденції, наскільки я знаю гранатометів немає, мінерів теж немає. Поки все спокійно.

Якось фракція ваша відслідковує настрої населення?

Так, звісно. Розумієш, фракція це екосистема депутатів. Яка в цій каденції складається з мажоритарників та списочників. Хоча мажоритарники працюють на місцях, а списочникі працюють і на місцях і в комітеті. І мажоритарники зараз, до речі, приєднуються до праці в комітетах. Зараз така вже гібридна модель. В наступній каденції, взагалі, вже будуть тільки списочникі. І тому ми зараз, в цій каденції, заклали таку модель, коли списочник може обрати собі населений пункт і поїхати туди під час перерви між пленарними тижнями, попрацювати з населенням. Це називається зустріч з виборцями.

Я особисто їжджу у Бориспіль, враховуючи те, що живу недалеко від цього міста. Там вже, відповідно, зустрічаюсь з мешканцями.

Як формується взагалі бюджет фракції, твій депутатський, комітетський бюджети? Це виділяються гроші, якщо так, то які, за рахунок чого вони формуються? Це бюджетні кошти, чи якісь партійні внески?

Не знаю. Немає такого терміну, як “бюджет комітету”. Виключно є заробітна платня і гроші на витрати народних депутатів. Там помічники, папери, принтери і все інше.

Це 30 000 твоєї зарплати…

Да, і плюс теж 30 000 з копійками — це гроші на депутатську діяльність.

Тобто один депутат обходиться, приблизно, трошки більше ніж в дві тисячі доларів щомісячно.

Я не знаю де ви порахували стільки (посміхається).

Дивись, ти займаєшся політикою, а я хочу зрозуміти що чекати бізнесу.

Бачиш, ти мене затягуєш в бізнес, а я кажу, що не займаюсь бізнесом. Мені вже дуже складно, до речі, проходити ці бізнес питання, хоча звісно, не буду цього якось приховувати мене цікавлять зараз якісь форуми, які присвячені тому ж бізнесу. Я на них ходжу, щоб зрозуміти, що потрібно бізнесу з точки зору зміни законодавства. Тобто я не шукаю бізнес моделі там, а шукаю модель, що потрібно змінити в законодавстві, щоб бізнес себе почував комфортно і працював комфортно.

Як відбувається система лобізму в Україні?

Це цікаве питання. Я є прихильником цієї системи, але інституту лобізму в нашій країні немає. Я чув, що депутати, мої колеги хочуть внести законопроект щодо лобізму. Чи буде він, чи не буде, я цього не знаю. Але якщо він з’явиться, мені особисто буде цікаво прийняти участь в розробці цього документа.

Потрібно зрозуміти, що лобізм це не елемент хабарництва. Лобізм це коли депутати від галузі лобіюють інтереси галузі. І це нормально.

Фінал розмови. Побажання нашим глядачам, бізнесу.

Вірте в свою країну. І будьте виборцями, які не просто прийдуть голосувати, а які будуть контролювати тих, кого вони обрали.

Дякуємо. До нових зустрічей.

Добавить комментарий